Olivia de Havilland (Tòquio, Japó, 1 de juliol de 1916 - París, França, 25 de juliol de 2020) fou una actriu britànica i estatunidenca de teatre i cinema nascuda al Japó, germana gran de la també actriu Joan Fontaine. Va guanyar, entre altres premis, dos Oscars i dos Globus d'Or. La seva primera actuació va ser com Hermia en el Somni d'una nit d'estiu, de William Shakespeare, al Hollywood Bowl; aquesta producció teatral va ser adaptada al cinema el 1935, i que va representar la seva incursió en el món del cinema. Però no va ser fins que va fer de Melanie Hamilton Wilkes a Allò que el vent s'endugué que va rebre una nominació a l'Oscar a la millor actriu secundària el 1940. L'any 1941 va obtenir la nacionalitat estatunidenca. A partir de la dècada del 1950 Olivia va aparèixer en pocs títols, i en va donar parcialment la culpa a la creixent permissivitat de les pel·lícules de Hollywood de l'època. La seva última aparició en pantalla va ser el 1988 al telefilm de la CBS The Woman He Loved, fent de la tieta Bessie de Wallis Simpson. Anys més tard, el 2009, va posar veu a la narració de la pel·lícula I Remember Better When I Paint, el seu darrer treball.

奥利维亚·玛丽·德·哈维兰夫人（1916 年 7 月 1 日 - 2020 年 7 月 25 日）是一位英裔美国女演员，其职业生涯从 1935 年到 1988 年。她出演了 49 部故事片，是古典好莱坞黄金时代的主要电影明星之一。她最出名的是她在《罗宾汉历险记》（1938 年）和《乱世佳人》（1939 年）中的早期银幕表演，以及她后来在《致每个人》（1946 年）、《蛇坑》（1948 年）和《女继承人》（1949 年）中的获奖表演。

德·哈维兰出生于东京，父母是英国人，1919年，她和妹妹、女演员琼·方丹（Joan Fontaine）随母亲移居加利福尼亚。他们由他们的母亲莉莲抚养长大，莉莲曾是一名舞台女演员，教他们戏剧、音乐和口才。

奥利维亚·德·哈维兰 （Olivia de Havilland） 于 1935 年在莱因哈特的《仲夏夜之梦》中首次亮相银幕。在她的职业生涯中，她经常与受欢迎的男主角（包括埃罗尔·弗林）一起扮演端庄的天才，她与他一起制作了九部电影。他们成为好莱坞最受欢迎的浪漫银幕配对之一。

她在浪漫喜剧电影中获得了最初的知名度，例如《了不起的加里克》（1937 年）和西部片，例如道奇城（1939 年）。她的自然美和精致的表演风格使她在历史时期剧中特别有效，例如 Anthony Adverse （1936） 和浪漫剧，例如 Hold Back the Dawn （1941）。

在她后来的职业生涯中，她最成功的是戏剧，如《广场之光》（1962），以及心理剧中的平淡角色，包括《嘘......嘘，甜蜜的夏洛特 （1964）。除了她的电影生涯，德哈维兰还在剧院继续她的工作，在百老汇演出了三次。她还曾在电视界工作，出演了成功的迷你剧《根：下一代》（1979 年）和电视故事片，例如《阿纳斯塔西娅：安娜之谜》，并因此获得了黄金时段艾美奖提名。

在她的电影生涯中，德哈维兰获得了两项奥斯卡金像奖、两项金球奖、两项纽约影评人协会奖、国家评论委员会最佳女主角奖和威尼斯电影节沃尔皮杯。由于她对电影业的贡献，她在好莱坞星光大道上获得了一颗星。由于她对艺术的毕生贡献，她获得了乔治·W·布什总统颁发的国家艺术勋章，并被法国总统尼古拉·萨科齐授予荣誉军团骑士勋章。

德哈维兰和琼·方丹是唯一获得奥斯卡最佳表演奖的兄弟姐妹。两位女演员之间的终生竞争导致了持续三十多年的疏远。德哈维兰自1956年以来一直住在巴黎，并于2016年7月1日庆祝了她的100岁生日。

2017 年 6 月，在她 101 岁生日前两周，德哈维兰在 2017 年生日荣誉中被任命为大英帝国司令勋章，以表彰她对戏剧的贡献。她是有史以来获此殊荣的最年长的女性。在一份声明中，她称其为“最令人满意的生日礼物”。

Dame Olivia Mary de Havilland DBE (July 1, 1916 - July 25, 2020) was a British-American actress, whose career spanned from 1935 to 1988. She appeared in 49 feature films, and was one of the leading movie stars during the golden age of Classical Hollywood. She is best known for her early screen performances in The Adventures of Robin Hood (1938) and Gone with the Wind (1939), and her later award-winning performances in To Each His Own (1946), The Snake Pit (1948), and The Heiress (1949).

Born in Tokyo to British parents, de Havilland and her younger sister, actress Joan Fontaine, moved with their mother to California in 1919. They were brought up by their mother Lilian, a former stage actress who taught them drama, music, and elocution.

Olivia de Havilland made her screen debut in Reinhardt's A Midsummer Night's Dream in 1935. During her career, she often played demure ingénues opposite popular leading men, including Errol Flynn, with whom she made nine films. They became one of Hollywood's most popular romantic on-screen pairings.

She achieved her initial popularity in romantic comedy films, such as The Great Garrick (1937), and in Westerns, such as Dodge City (1939). Her natural beauty and refined acting style made her particularly effective in historical period dramas, such as Anthony Adverse (1936), and romantic dramas, such as Hold Back the Dawn (1941).

In her later career, she was most successful in dramas, such as Light in the Piazza (1962), and unglamorous roles in psychological dramas including Hush… Hush, Sweet Charlotte (1964). In addition to her film career, de Havilland continued her work in the theatre, appearing three times on Broadway. She also worked in television, appearing in the successful miniseries, Roots: The Next Generations (1979), and television feature films, such as Anastasia: The Mystery of Anna, for which she received a Primetime Emmy Award nomination.

During her film career, de Havilland won two Academy Awards, two Golden Globe Awards, two New York Film Critics Circle Awards, the National Board of Review Award for Best Actress, and the Venice Film Festival Volpi Cup. For her contributions to the motion picture industry, she received a star on the Hollywood Walk of Fame. For her lifetime contribution to the arts, she received the National Medal of Arts from President George W. Bush, and was appointed a Chevalier of the Légion d'honneur by French President Nicolas Sarkozy.

De Havilland and Joan Fontaine are the only siblings to have won Academy Awards in a lead acting category. A lifelong rivalry between the two actresses resulted in an estrangement that lasted over three decades. De Havilland lived in Paris since 1956, and celebrated her 100th birthday on July 1, 2016.

In June 2017, two weeks before her 101st birthday, de Havilland was appointed Dame Commander of the Order of the British Empire in the 2017 Birthday Honours for services to drama. She was the oldest woman ever to receive the honour. In a statement, she called it "the most gratifying of birthday presents".

Olivia Mary de Havilland (Tóquio, 1 de julho de 1916 – Paris, 26 de julho de 2020) foi uma atriz britânico-américo-francesa nascida no Japão. Uma das mais respeitáveis estrelas da chamada era de ouro do cinema americano, era uma dentre as poucas que foram contempladas em mais de uma ocasião com o Oscar de melhor atriz. Sua irmã mais nova era a também atriz Joan Fontaine, que fora uma vencedora do Oscar de melhor atriz (ambas são, até os dias de hoje, as únicas atrizes irmãs a serem recompensadas com o prêmio). Seu papel mais conhecido, talvez seja o da caridosa Melanie Hamilton em "…E o Vento Levou" (1939).

Англо-американская актриса, одна из самых популярных и востребованных голливудских актрис 1930-х и 1940-х годов.

Полное имя — Оливия Мэри Де Хэвиллэнд.

Мать Оливии Де Хэвилленд, Лилиан Августа Рюз, была театральной актрисой, известной публике под псевдонимом Лилиан Фонтейн. В 1917 году у неё появилась сестра Джоан Фонтейн. После становления их актёрской карьеры соперничество между ними зашло так далеко, что они перестали не только видеться, но и разговаривать друг с другом.

Оливия Де Хэвилленд известна по фильмам «Приключения Робин Гуда», «Унесённые ветром», «Наследница», «Тише, тише, милая Шарлотта», «Аэропорт 77», «Пятый мушкетёр» и другим. В конце 1940-х годов актриса трижды номинировалась на «Оскар» за Лучшую женскую роль и дважды становилась его обладательницей. В 1947 году премию ей принесла роль в фильме «Каждому своё», а в 1950-м — роль в «Наследнице».

Олівія де Хевіленд — американська акторка, народилася у Токіо 1 липня 1916 у сім'ї Ліліан Августи Рюз, театральної акторки, відомій на ім'я Ліліан Фонтейн, і Волтера Августуса де Хевілленда, британського адвоката.

Найбільш відома ролями в фільмах «Кожному — своє», «Віднесені вітром» і «Спадкоємиця».