През една нощ от Пражката пролет на 1968, когато по мостовете на Прага пълзят съветски танкове, в един клуб Констанца среща талантливия музикант Йено Варга с неговата специално гравирана цигулка Щайнер, която "сама движи пръстите на ръцете". За нея той свири "каноне инверсо" - една от най-сложните и емоционални музикални форми в мелодия, която не може да се забрави. nТя е символ на история за една любов, една жена и едно голямо приятелство. Музиката връща времето назад в предвоенната 1939 година, когато Прага пак е пред окупация, но от немска войска, а младият Варга се учи да свири на цигулка, влюбен в младата пианистка Софи Леви.

这是一部情节还很好看的普通意大利文艺片。影片以回忆的形式讲述了一个颇有天赋的青年小提琴手与一个著名犹太籍女钢琴演奏家之间略有些凄婉的爱情故事，背景放在1939年前后的布拉格，战争，爱情，友情，亲情多种因素交织其中，片中主题小提琴旋律十分优美迷人，喜爱红提琴，海上钢琴师这类片子的碟友不要错过

Costanza is drinking a beer in a Prague pub, a summer night in 1968, while a violinist enters and starts playing a "canone inverso" for her. It is not a case, that music and that violin have a story behind that could concern her. It is the love story between Jeno Varga and the music, between Jeno and Sophie.

Prague, fin des années 60. L'histoire d'amour d'un homme avec une femme, d'un homme avec le violon.

1968 nyarának egyik estéjén Costanza a barátaival együtt betér egy prágai kocsmába, ahol gyönyörű hegedűszót hall, egy számára ismerős dalt. Később a nő a hegedűs után siet, mert nem hagyja nyugodni a zenéhez kötődő történet. A történet, amely Varga Jenő története, aki gyermekként elvesztette az édesapját, de az ő hegedűjével fedezte fel a zene varázsát, s aztán a szerelmet.

Il violinista Jeno Varga ripercorre la sua vita, quando fin da bambino suonava senza conoscere la musica, fino all'ultimo concerto di Praga dove il suo destino si lega a quello di Sophie e David.

시골에서 자란 예노(한스 마테손)는 만나본 적도 없는 아버지가 남긴 바이올린을 연주하며 언젠가 음악가가 되겠다는 꿈을 키운다. 예노는 의붓아버지와 프라하에 갔다가 우연히 가장 좋아하는 피아니스트 소피(멜라니 티에리)를 만난다. 그 때부터 그는 소피와 함께 연주할 날을 기다리게 된다. 노력 끝에 예노는 소피가 졸업한 음악학교에 들어가고 그 곳에서 만난 친구 데이빗(리 윌리암스)과는 우정을, 소피와는 사랑을 키워 간다. 그러나 제2차 세계대전은 예노가 사랑하던 모든 것을 앗아간다.

Jeno Vardze pozostały już tylko wspomnienia. Wychowywała go samotnie matka Żydówka, pieczołowicie dbając, by chłopiec pamiętał o zabitym podczas wojny ojcu, który był skrzypkiem i kochał muzykę. Gdy Jeno miał kilka lat, matka wyszła za mąż za prostodusznego farmera Wolfa. Pasja do muzyki, którą odziedziczył po ojcu, była tak olbrzymia, że młodzieniec zarywał każdą noc, by ćwiczyć, a o świcie wstawał do pracy na gospodarstwie. Słuchając w radiu koncertów, poznaje muzykę znakomitej pianistki Sophie Levi, w której się zakochuje. Niedługo potem ich drogi się schodzą, a życiowe losy z każdym rokiem komplikują w burzliwym dla świata okresie końca lat 30. XX wieku

История, которая начинается в Праге в августе 1938-го, уводит зрителя в годы, когда никто не знал, что впереди у всего человечества Вторая мировая война. В те далекие и пока еще мирные годы Йено Варга был мальчишкой, но уже гениально играл на скрипке. Музыка звучала в его душе. Йено вкладывал в скрипку всю страсть, что кипела в его сердце. И он мечтал о встрече с талантливой молодой пианисткой Софи Леви…

Una noche de verano de 1968, Costanza está bebiendo una cerveza en un Pub de Praga, cuando un violinista entra y comienza a tocar un "canon inverso". Es la historia de amor entre Jeno Varga y la música, entre Jeno y Sophie, y también es una historia de amistad. La música y el amor son los mas poderosos vínculos que pueden resistir el paso del tiempo.

Історія, яка починається в Празі в серпні 1938-го, веде глядача в роки, коли ніхто не знав, що попереду у всього людства Друга світова війна. У ті далекі і поки ще мирні роки Йено Варга був хлопчиськом, але вже геніально грав на скрипці. Музика звучала в його душі. Йено вкладав в скрипку всю пристрасть, що кипіла в його серці. І він мріяв про зустріч з талановитою молодою піаністкою Софі Леві...